Хустка як берегиня роду була поруч з людиною від народження до останнього подиху. Хустка на хрестинах, на весняних хороводах, на сватанні, на вінчанні, на проводах, хустка при закладенні будинку, при похованні. Хустка і в радості , і в горі. Проходять роки, десятиліття, століття. Виростають нові покоління, з"являється нова мода. Та не стираються з пам"яті людської добрі традиції прадідів, їх обереги поруч нас. Серед них і українська хустка. Подивуймося ж і нині, в цей розбурханий, незахищений вік, живучій любові нашого народу до простого та водночас незбагненного дива - української хустки, барвистої, як сад навесні, мерехтливої, як світання над річкою.
Коментарі
Дописати коментар